Кімнатна рослина здатна пожвавлювати інтер'єр будь-яких приміщень і ванна кімната не є винятком. Якщо є хоча б одне вікно – це буде ідеальним місцем для різних квітів. Але більшість квартир сьогодні з глухими стінами. Це зупиняє домашніх озеленювачів. Логічне: у темряві рослини не виживають − без світла немає фотосинтезу, не засвоюється поглинений вуглець. Але становище не безвихідне − у ванній можна виростити квіти: деякі тіньовитривалі та вологолюбні рослини добре ростуть при наявності штучного освітлення. Головна умова – квіти для ванної кімнати повинні бути тіньовитривалими та вологолюбними.

Тіне витривалі рослини у ванній

Список рослин для ванної яка не має вікон обмежується декоративними листяними екземплярами. У багатьох з них строкатого кольору листя, але враховуємо, що в тіні він здатен змінюватися, ставати однотонним.

Папороть (нефролепис)

Дуже ефективна кімнатна рослина для ванної. Але для неї інколи складно знаходити потрібні місця у квартирі. Це зазвичай пов'язано з опалювальним періодом та спекою влітку: нефролепісу шкодить надто високі температури та сухе повітря.

У природі типовим місцем знаходження папороті є тропічні регіони або низини у лісі − вологий торф'яний ґрунт під деревами. При правильно підібраному ґрунті (пухка суміш кислотністю 4,5 – 5 з рівних часток торфу, перегною й компосту) мікроклімат у ванній кімнаті ідеально повторює такі умови.

На дні посадкової місткості для папороті обов'язково укладається керамзитовий, або перлітовий дренаж. Земляна грудка швидко підсихає швидко, тому необхідно регулярно і рясно поливати.

Нефролепіс реагує на підкислення ґрунту. До води при поливі додається лимонний сік (дві столових ложки на 1 л води), а поверхня ґрунту мульчується шаром хвої.

Аспідістра

У кімнатних умовах вирощується аспідістра висока. Утворюється без стебел густа розетка щільним листям різних зеленуватих відтінків. Цвіте непоказними, формуємими на кореневищах квітками.

Любить тінь. У густій тіні почувається як удома. Для росту потрібна звичайна садова земля. Листя приростає повільно, тому пересадку робимо не частіше разу на 4 – 5 років. Аспідістрою добре переноситься вологість та різка зміна температури. Поливається квітка помірно і регулярно. Не допускається пересихання чи перезволоження землі.

Діфенбахія

Тропічна декоративна рослина, смугасті візерунки на листі. Швидкий ріст і легке розмноження стебловими черенками. У домашніх умовах легко досягає висоти ≥ 2 м. Компактна та гілляста форма стебел формується прищипуванням верхівок.

Дифенбахію влаштовує легка вологопроникна земля з торфом. Поливається рясно, не допускається застій вологи. Обов'язково робиться дренаж місткості.

У багатьох упереджене ставлення до дифенбахії: майстри фен-шую не рекомендують мати рослину в житлових приміщеннях − надто сильна енергетика. Проте вченими припускається позитивне впливання цієї квітки на функціонування серцево-судинної системи та головного мозку. Дифенбахію радять вирощувати при несприятливій екології через здатність поглинання токсичних речовин.

Примітка: сік її отруйний − попадання на шкіру викликає набряки та хімічні опіки, а ковтання паралізує гортань та голосові зв'язки. Тому дифенбахія обов'язково ізолюється від маленьких діток та свійських тварин. Пересадка та заготівля живців тільки в рукавичках.

Аглаонема

Подібна до дифенбахії, але відрізняється меншої висоти кущем (20-70 см) та різноманітністю забарвлення листя – різноманітні відтінки зеленого які переходять у жовте з прожилками червоного та помаранчевого кольору. Але в затінку нормально лише зелено цвітним видам. Ріст дуже повільний і не треба частих пересадок. Їй добре у пухкому ґрунті із торфом, листовою землею та піском.

Потребує вологого повітря, рясного поливу та помірного тепла – до 25°С. При температурах нижче 16°С може загнивати коріння. Не витримує різкі температурні перепади. Розмноження розподілом куща та стебловими живцями.

Примітка: сік аглаонеми отруйний, має властивості соку дифенбахії. Займатися з рослиною тільки у рукавичках.

Плющ

Ідеальний варіант при вертикальному озелененні. Кореневій системі потрібно мало місця. Це дає можливість розміщувати малогабаритні горщики на навісних меблях та у підвісних кошиках. Також плющ гарно облаштовувати на вертикальних опорах та шпалерах декоративного типу.

Підходять усі типи ґрунту, не лякає нестача світла. Бажано періодично підживляти яким-небудь універсальним добривом.

Бегонія

Звичайно це декоративно-квітучі рослини у яких великі квіти різноманітних відтінків. Але є безліч інших її видів, серед них і декоративно-листяні. Різниця у формі та кольорі листя. До освітлення рослина не вибаглива.

Коренева система поверхнева, тому бегонії висаджуються у неглибоких дренованих місткостях з легкими водопроникними ґрунтами. Добрий вигляд мають кілька однотипних бегоній, висаджених у миску або довгасту тару.

Рослині подобається вологе повітря, але робить шкоду обприскування: вода на бульбах сприяє їх загниванню.

Поливається помірно, відфільтрованою кімнатної температури водою.

Легко розмножується листовими та стебловими живцями.

Хлорофітум

Ця рослина особливо популярна в минулому столітті. Хлорофітумом прикрашали практично будь-які приміщення – квартири та шкільні їдальні, заводські цехи. Сьогодні інтерес відновився. Наукові дослідження показують, що хлорофітум може за добу створювати навколо себе майже стерильне повітря. Хлорофітум і поглинає шкідливі речовини з атмосфери, й живиться ними.

Зовні молода рослина нагадує пишну розетку з вузького довгого листя − однотонне зелене забарвлення або білі поздовжні смуги по центру. У міру зростання викидаються квітконоси з непоказними квітками та вуса з дочірніми розетками для розмноження.

Хлорофітум – універсальна рослина, яка використовується як одинично так і у групових посадках. Розетки хлорофітуму у багатоярусних каскадах привабливі у вертикальному озелененні.

До складу ґрунту, світла та вологості повітря рослина не дуже вимоглива, але їй не подобається застій води в горщику.

Сансевієрія

У народі − "тещин язик" або "щучий хвіст". Така назва з-за жорсткого листя у якого гострі краї. Сансевієрії вдячні за мінімальний догляд, кілька місяців спокійно обходяться без поливу: волога накопичується в листі. Абсолютно не має значення ґрунт та вологість повітря. Тому вирощують її навіть новачки. Сансевієрія зустрічається різних кольорів і дуже ефектний має вигляд в композиціях і при лінійних розміщеннях декількох рослин.

Селагінелла

Особливого виду подушко видна папороть, називається також «єрихонською трояндою» або «кімнатним плаунком». Це − домашня ґрунтопокривна рослина до 0,30 м висотою − компактні кущики з мініатюрним ажурним листям. Добре формуються, тому кущ кулястої форми такий популярний для цієї рослини.

Селагінелла не претензіна у догляді, незамінна для зеленого декору. Віддає перевагу темряві, любить часті обприскування, рясні поливання і мінімум добрива. Для вирощування береться дрібна дренована місткість та пухкий ґрунт із суміші піску, компосту та торфу.

Мох

Єдина рослина, яка здатна рости практично без світлових потоків. У ванній кімнаті цікаво створити цікаву композицію та облаштувати моховий тераріум. У різних видах моху різна форма листя та відтінки. Вони відмінно уживаються один з одним. Тому, якщо їх поселити в прозорій пляшці, вазі або порожньому акваріумі, буде гарний моховий міні-садик. Композицію класно доповнює декоративне каміння.

Мох добре росте на тонкому шарі легкого ґрунту (торф та пісок 3:1) – до 5 мм. Цього достатньо для закріплення мініатюрних корінців. При надлишку землі з’являється цвіль. Полив краще замінювати обприскуванням кілька разів (2-3) на тиждень.

Загальні поради щодо вирощування

Вибираючи рослини для ванної кімнати, пам'ятаємо, що навіть вологолюбні потребують свіжого повітря. Ефективна вентиляція приміщення обов'язкова для профілактики виникнення гниття та грибкового захворювання. Якщо застоюється вологе повітря, у ванній кімнаті з'являються умови для плісняви. А рослини отримують борошнисту росу, з нею тяжко боротися.

Температура, яка буде комфортною для більшості рослин у ванній кімнаті – 20-22°С.

Листя, якщо забруднюється, протирають м'якою мочалкою, а рослини миють теплою водою з душу.

У кімнатних умовах вологолюбним домашнім квітам необхідні регулярні обприскування. Це забирає багато часу. Завдяки високій вологості повітря у ванній можна обходитися без таких процедур.

На здоров'я та декоративний зовнішній вигляд кімнатних квітів впливає освітлення та вибір правильного місця для них.

Ідеї розміщення рослин

Стандартна ванна кімната найчастіше обмежена кількома квадратними метрами. Тому у рослинних композицій має бути максимальна компактність. Дизайнерами пропонуються кілька універсальних принципів утримання рослин:

Максимально використовувати вертикаль. Популярна − підвісна ампельна рослина. Можна «обрамлювати» дзеркала, спорудивши над ними невеликі полиці. На вільних стінах можна влаштовувати цілі стелажі із вазонками.
Найважчі вазони з габаритними рослинами краще розміщуються на долівці у вільних кутках.
Пишний кущик має добрий вигляд на комоді й невисокій тумбі, а також на полиці над вхідними дверима.
Створюючи композицію, на передньому плані ставлять невисокий і декоративний екземпляр з красивим листям.
Застосування дзеркала – безпрограшний варіант для невеликих маленьких кімнат. Розташування квіткового горщика навпроти дзеркала створює ілюзію − збільшує простір.

Чого не треба робити

Ванна є технічним приміщенням, яке, головне, повинно забезпечувати зручність та безпечність. Тому важливе правило: рослина та людина не заважають одна одній. Для цього:

горщики не ставляться на проходах;
великі екземпляри не вирощуються у маленьких приміщеннях;
контейнери не розміщують на ненадійних поверхнях (наприклад, пралках) та уважно перевіряють кріплення підвісних кашпо;
навісні конструкції: рослини бажано висаджувати не в кераміку, а в полегшені пластикові горщики;
не розташовувати місткості з квітами там, де це може бути причиною травми;
не розміщувати вазонки поруч із рушникосушкою та опаленням.

Примітка: Мильна вода та краплі засобів для чищення створюють небезпеку для рослин: від них на стеблах і листі з'являються опіки, створюються плями. Ці речовини викликають отруєння ґрунту, призводять до смерті кореневої системи. Тому вазони не розміщувати у близько до ванної, або душової кабінки. При прибиранні із використанням засобів для чищення квіткові вазони захищають захисними матеріалами (папером, тканиною, поліетиленом) або переставляють у безпечні місця.

Організація підсвічування

У природній сфері рослинами денне світло поглинається вибірково. Щоб нормально зростати їм потрібні світлові хвилі червоного, синього, фіолетового та ультрафіолетового діапазонів спектра. Дуже мало поглинається жовтувате, а зелене світло майже зовсім відбивається. Тому звичайні лампи розжарювання не придатні для підсвічування: їхній спектр, переважно має хвилі діапазонів зелених та жовто-червоних. Необхідний синій колір відсутній. До того ж вони не економічні.

Найбільш відповідні діапазони забезпечують такі люмінесцентні лампи:

ЛД –денного світла;
ЛЕ –природне світло;
LED − світлодіодні.

Це − безпечність, економічність та максимальне повторення спектра сонячного світла. Тому кращий варіант для використання в домашніх умовах. Різноманітність LED ламп дозволяє поєднати підсвічування рослин та дизайнерське оформлення приміщення.

Примітка: розповсюджена тенденція − при підсвічуванні рослин активно застосовувати фіто світлодіоди (фітолампи), звичайно – двоколірні. Їхній спектр добре освітлює розсади та квіти, але погано впливає на людський зір. Тому в житлі фітолампи використовуються обмежено.

Правила підсвічування рослин:

«Світловий день» для тіньовитривалих рослин триває 8 – 9 годин. Такий проміжок часу лампи повинні безперервно функціонувати з урахуванням наступних нюансів:

Тіньолюбним квітам підсвічувати 30-60 см (залежно від їх потреб).
Встановлення лампи доцільне прямо над рослинами, перпендикулярно їх поверхням. Якщо джерело світла розташоване у куті стебла та квіти будуть витягуватися у його напрямку.
У висвітлення потрібна регулярність. Лампи включаються щоденно, один і той же час, краще − о 7-8 година. Порушення режиму збиває біоритми рослин, що позначається на їх стані.
Інколи треба виносити рослини на кілька днів на сонячне світло. Вони набиратимуть сили.
Потрібна висота джерела світла встановлюється регульованими підвісними світильниками, або лампами на штативах. Світильники стаціонарно закріплюються настінними кронштейнами. Можна користуватися поличками з підсвічуванням.
Якщо додаткове освітлення можливе тільки на стелі, враховуються світло втрати, які пропорційні квадрату відстані від світлових джерел світла. Вони частково компенсуються. Для цього на корпусі люмінесцентних ламп встановлюються відбивачі (рефлектори) з пластику, або металу. Цими пристроями «збирається» світловий потік і орієнтується у заданих напрямках.
При підвісному висвітленні світловтрата зменшується світильниками спрямованого світла. Тоді функція відбивачів у відкритих непрозорих плафонів.

Розрахунок потужності освітлення, як приклад − люмінесцентні лампи

Кількість ламп визначають за такими параметрами:

світловими віддачами конкретних ламп (у Лм/Вт, вказується виробниками, не враховуючи світловтрати);
площею поверхні, що освітлюється;
потребою рослини у рівні освітленості (люкси, для тіньолюбних квіток 5000-10000 Лк);
висотою світлових джерел.

Послідовність розрахунку кількості ламп на 36 Вт та світловим потоком 2500 Лм на площу 1 м² з висоти 0,30 і 0,60 м:

Лампова світловіддача вираховується співвідношенням світлового потоку до споживаної потужності: 2500:36 ≈ 70 Лм/Вт.
Світловий потік, необхідний рослинам: 7000 Лк×1 м²=7000 Лм (поверхня освітлюється завжди нерівномірно, тому береться середнє значення від потрібного – 7000 Лк).
Світлові втрати на 30 см висоті – 30 %, на 60 см – 50 %. Таким чином, величину світлопотоку треба збільшувати на 30 % (в 1,5 раза), або 50 % (у 2 рази), відповідно для кожного випадку. 7000 Лм×1,5=10500 Лм; 7000 лм×2=14000 лм.
Загальні потужності ламп у кожному випадку: 10500 Лм:70 Лм/Вт=150 Вт; 14000 Лм:70 Лм/Вт=200 Вт.
150 Вт:36 Вт≈4 шт; 200:36≈6 штук.

Тобто для люблячих тіней рослин на площі 1 м² на висоті 30 см, потрібне встановлення чотирьох люмінесцентних 36-ватних ламп. На 0,6 м щонайменше шість таких ламп знадобиться.

Знаючи потужність ламп, можна вирахувати добову споживану потужність, помноживши 8 годин на 150 або 200 Вт. Вийде 1,2 кВт та 1,6 кВт щоденно, відповідно, або щомісячно 36 кВт та 48 кВт. Тепер можна рахувати місячні/річні витрати на підсвічування.

Допомагаємо з розрахунками, підбором квітів. Також звертайтеся якщо потрібен професійний ремонт ванної кімнати – виконуємо різноманітні сантехнічні роботи у Львові:

Page updated

Google Sites

Report abuse